В катакомбах

Жанр: Класична література, Українська класика

Правовласник: Bookland Classic

Дата першої публікації: 2012

Опис:

Драматична поема «В катакомбах» Лесі Українки викликала суперечки сучасників і викликає їх досі в колі дослідників. Тематично «В катакомбах» продовжує біблійну тему, що вже звучала в поемі «Одержима». Драма «В катакомбах» стала останнім драматичним твором Лесі Українки. В цій поемі зустрічаються персонажі Неофіт і Єпископ. Їхня суперечка, як і суперечка Одержимої з Христом у поемі «Одержима», оголює проблемні моменти на стику понять «віра» і «релігія», а також продовжує звичну для Лесі Українки лінію богоборства-батькоборства.

Леся Українка

В КАТАКОМБАХ

 

 

Посвята шановному побратимові А. Кримському

 

Катакомби коло Рима. В крипті, слабо освітленій олійними каганчиками і тонкими восковими свічками, зібралась громадка християн. Єпископ кінчає проповідь слухачам і слухачкам, що стоять побожно, тихо і покірно.

 

Єпископ

Прославмо ж, браття, Господа Христа, що посадив на небі поруч себе замученого брата Харіклея.

 

Хор

На небі слава Господу Христу,

що визволяє від земних кайданів,

з гріховної темниці нас виводить у царство світла вічного.

 

Диякон

Амінь.

 

Єпископ

Наш брат був на землі рабом поганським,

тепер він раб господній, більш нічий.

 

Неофіт-раб

Господній раб? Хіба ж і там раби?

А ти ж казав: нема раба, ні пава у Царстві Божому!

 

Єпископ

Се щира правда:

всі рівні перед Богом.

 

Неофіт-раб

І раби?

 

Єпископ

Раби Господні, брате, не забудь.

Сказав Христос: ярмо моє солодке, — тягар мій легкий. Розумієш?

 

Неофіт-раб (після тяжкої задуми)

Ні!..

Не можу. Не збагну я сього слова.

 

Християнка-рабиня (в раптовому нестямі пророкує)

Уже лежить при дереві сокира!..

«Я посічу його і вергну в пломінь», — сказав Господь!.. Прийди, прийди, прийди,

Ісусе, Сине Божий! Похилилась твоя пшениця, — жде вона серпа… Ох, доки ж, Господи?.. Рахіль ридає,

нема її діток…

 

(Безладна мова переходить в несамовитий лемент, інші жінки й собі починають голосити, дехто з чоловіків теж не витримує.)

 

Єпископ (владним, дужим голосом)

Геть, сатано!

Твоєї влади тут немає!

 

(Підходить до пророчиці, що б’ється в корчах, і кладе їй на голову руку.)

 

Сестро,

молитва й віра хай тебе рятують від навождення злого духа.

 

Жінка помалу затихає під його поглядом і безсило схиляється на руки до товаришок, що піддержують її.

 

Християнка (одна з тих, що піддержують пророчицю. Озивається несмілим голосом)

Отче,

її дитину вчора пан продав якомусь грекові з Коринфа…

 

Єпископ

Вмовкни!

Великий наш апостол заповідав:

«А жінка серед збору хай мовчить».

 

Пророчицю тим часом виводять. Мовчання.

 

Неофіт-раб (підходить до єпископа. Тремтячим від збентеження розпачливо-зважливим голосом)

Прости, але я все ж не розумію,

як може буть якесь ярмо солодким,

а щось важкеє легким.

 

Єпископ

Брате мій,

коли ти сам по волі шию схилиш в ярмо Христове, солодко се буде твоїй душі; коли ти самохіть на себе хрест візьмеш, невже він буде важким для тебе?

 

Неофіт-раб

Але нащо маєм ще самохіть у ярма запрягатись та двигати хрести по власній волі,

коли вже й так намучила неволя?

Намулили нам ярма та хрести і шию, й душу, аж терпіть несила!

Я не за тим прийшов до вас у церкву,

щоб ярем та хрестів нових шукати.

Ні, я прийшов сюди шукати волі,

бо сказано ж: ні пана, ні раба.

 

Єпископ

Читати далі
Додати відгук