Голова професора Доуеля

Опис:

Цікаві й захоплюючі пригоди героїв, людські стосунки, щира любов і… підступність, жадібність, моральна спустошеність - усе органічно переплетено в романах О. Бєляєва, популярних уже понад вісімдесят років. Переклад І. Л. Базилянської.

Анотація

 

Цікаві й захоплюючі пригоди героїв, людські стосунки, щира любов і… підступність, жадібність, моральна спустошеність — усе органічно переплетено в романах О. Бєляєва, популярних уже понад вісімдесят років.

 

Олександр Бєляєв

Голова професора Доуеля

 

 

Присвячую дружині моїй,

Маргариті Костянтинівні Бєляєвій

 

ПЕРША ЗУСТРІЧ

 

— ПРОШУ СІДАТИ.

Марі Лоран опустилася в глибоке шкіряне крісло.

Поки професор Керн розпечатував конверт і читав листа, вона побіжно оглянула кабінет.

Яка похмура кімната! Але працювати тут добре: ніщо не відвертає уваги. Лампа з глухим абажуром освітлює тільки письмовий стіл, захаращений книжками, рукописами, коректурними відбитками. Око ледве розрізняє солідні меблі з чорного дуба. Темні шпалери, темне драпування. У напівтемряві поблискує тільки золоте тиснення палітурок у важких шафах. Довгий маятник старовинного стінного годинника рухається розмірено і плавно.

Перевівши погляд на Керна, Лоран мимохіть посміхнулася: професор цілком вписувався у стиль кабінету. Ніби витесана з дуба, важка, сувора фігура Керна здавалася частиною умебльованої кімнати.

Великі окуляри в черепаховій оправі нагадували два циферблати годинника. Мов маятники, рухалися його очі сіро-попелястого кольору, переходячи з рядка на рядок листа. Прямий ніс, прямий розріз очей, рота і квадратне, випнуте вперед підборіддя надавали обличчю вигляду стилізованої декоративної маски, виліпленої скульптором-кубістом.

«Такою маскою тільки камін прикрашати», — подумала Лоран.

— Колега Сабатьє казав уже про вас. Так, мені потрібна помічниця. Ви маєте медичну освіту? Дуже добре. Сорок франків за день. Розрахунок щотижня. Сніданок, обід. Але я ставлю одну умову…

Побарабанивши сухим пальцем по столу, професор Керн несподівано спитав:

— Ви вмієте мовчати? Усі жінки балакучі. Ви жінка — це погано. Ви вродлива — це ще гірше.

— Але як це пов’язано…

— Якнайтісніше. Вродлива жінка — жінка подвійно. Отже, їй подвійно притаманні й жіночі недоліки. У вас може бути чоловік, друг, наречений. І тоді всі таємниці — до біса.

— Але…

— Ніяких «але»! Ви повинні бути німа мов риба. Ви повинні мовчати про все, що побачите і почуєте тут. Пристаєте на цю умову? Мушу вас попередити: невиконання цієї умови матиме для вас украй неприємні наслідки. Так-так, украй неприємні.

Лоран це і збентежило, і зацікавило:

— Я згодна, якщо у всьому цьому немає…

— Злочину, хочете ви сказати? Можете бути цілком спокійні. І вам не загрожує ніяка відповідальність… У вас міцні нерви?

— Я здорова…

Професор Керн кивнув.

— Алкоголіків, неврастеніків, епілептиків, божевільних не було в роду?

— Ні.

Керн ще раз кивнув. Його сухий гострий палець уп’явся в кнопку електричного дзвінка. Двері безшумно відчинилися.

У напівтемній кімнаті, як на фотографічній пластинці, що поступово проявляється, Лоран побачила лише білки очей, потім поступово проявилися полиски лиснючого обличчя негра. Чорне волосся і костюм зливалися з темним драпуванням дверей.

— Джоне! Покажіть мадемуазель Лоран лабораторію.

Негр кивнув, пропонуючи йти за ним, і відчинив другі двері.

Читати далі
Додати відгук