Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта

cover.png70x108-32_%d0%9bi%d0%ba%d0%b8%20%d0%b2i%d0%b4%20%d0%ba%d0%be%d1%85%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f111.tif

Basic Books

Member of the Perseus Books Group

New York

 

харків

2017

42138.png

 

 

 

 

43784.png 

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

2017

 

ISBN 978-617-12-3045-3 (epub)

 

Жодну з частин цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва

 

Електронна версія зроблена за виданням:

 

УДК 159.9

ББК 88

Я51

 

 

Перекладено за виданням:

Yalom I. D. Love’s Executioner And Other Tales of Psychotherapy / Irvin D. Yalom. — New York : Basic Books, 2012. — 288 p.

 

Надруковано за сприяння Basic Books, an imprint of Perseus Books, LLC, a subsidiary of Hachette Book Group, Inc. (USA) та Alexander Korzhenevski Agency (Russia)

All rights reserved

 

Переклад з англійської Наталії Бхіндер

 

Дизайнер обкладинки Саєнко Ярина

 

 

ISBN 978-617-12-2270-0 (укр.)

ISBN 978-0-465-0420-7 (англ.)

 

 

© Irvin D. Yalom, 1989, 2012

© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2017

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад і художнє оформлення, 2017

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Моїй родині: моїй дружині Марилін та моїм дітям — Єві, Рейду, Віктору й Бену

 

Слова подяки

 

Значну частину цієї книжки я написав, коли перебував у творчій відпустці і мав змогу багато подорожувати. Я щиро вдячний багатьом людям та всім навчальним закладам, які допомагали мені й організовували мою роботу: Гуманітарному центру Стенфордського університету, Дослідницькому центру ім. Белажіо фонду Рокфеллера, докторам Мікіко та Ценехіто Гасегава в Токіо та на Гаваях, кафе «Мальвіна» в Сан-Франциско, Бенінгтонському коледжу, а саме курсу творчого письма.

Я вдячний своїй дружині Марилін (моєму незмінному найбільш суворому та найбільш відданому читачеві); моє­му редакторові видавництва «Бейсік Букс» Фібі Госс, редакторові, яка зуміла дати життя цій книжці та всім попереднім моїм працям, які вийшли в цьому видавництві, а також головному редакторові Лінді Карбоне. Дякую також багатьом-багатьом колегам та друзям, які не мовчали, а критикували мене, хвалили, заохочували та втішали, коли було потрібно. Процес був тривалий, тому, на жаль, я забув деякі імена й назву не всіх. Моя найбільша вдячність Пет Баумгарднер, Гелен Блау, Міель Картер, Ізабель Девіс, Стенлі Елкіну, Джону Фелстінеру, Альберту Жерарду, Маклін Жерард, Рутелен Джозельсон, Герарту Катчадоріану, Стіні Катчадоріан, Маргарет Ледерберг, Джону Л’Еро, Мортону Ліберману, Ді Луму, К. Й. Лум, Мері Джейн Мофат, Нен Робінсон, моїй сестрі Джен Роуз, Джині Серенсен, Девіду Шпігелю, Вінфріду Вайсу, моєму синові Бенджаміну Ялому, який у 1988 році навчався в Стенфордському університеті та був лікарем-ординатором у психіатричній лікарні, а також моїй секретарці Бі Мітчелл, яка без упину протягом 10 років друкувала клінічні історії хвороб та занотовувала всі ідеї, які згодом перетворилися на цю книжку. І, як завжди, я вдячний Стенфордському університету за підтримку, академічну свободу та пречудову інтелектуальну спільноту, які були такі необхідні мені для роботи.