Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є

cover.png

%d0%94%d0%b0%d1%80%d0%b8.psd 

 

r999.jpg 

 

r998.jpg 

 

 

55118.png 

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

2017

 

ISBN 978-617-12-3030-9 (epub)

 

Жодну з частин цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва

 

Електронна версія зроблена за виданням:

 

УДК 159.9

ББК 88

Б87

 

First published in the United States by Hazelden Foundation.

Published by arrangment with Hazelden Foundation (USA) |via Perseus Books (USA) and Alexander Korzenevski Agency (Russia)

 

Перекладено за виданням:

Brown B. The gifts of imperfections : let go of who you think you’re supposed to be and embrace who you are / Brené Brown. — Center City : Hazelden Publishing, 2010. — 160 p.

 

Переклад з англійської Олени Замойської

 

Дизайнер обкладинки Кирило Ткачов

 

ISBN 978-617-12-2460-5 (укр.)

ISBN 978-1-59285-849-1 (англ.)

 

© Brené Brown, 2010

© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2017

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад і художнє оформлення, 2017

 

 

 

 

 

 

 

 

Стіву, Еллен і Чарлі.

Я люблю вас усім серцем

 

Передмова

 

Осмислення власного досвіду і вміння полюбити себе під час цього процесу — це найхоробріший учинок, який ми колись зробимо.

 

Хоч раз зауваживши закономірність, ти вже не зможеш її не бачити. Повірте мені, я намагалася. А коли те саме повторюється, важко вдавати, що це лише збіг. Наприклад, як би наполегливо я не прагнула переконати себе, що шести годин сну мені вистачає, поспавши менше восьми годин, я стаю нетерплячою, дратівливою і накидаюся на вуглеводи. Це закономірність. Я також схильна жахливо зволікати: завжди відтягую початок праці над книжкою, беручись за генеральне прибирання і марнуючи надто багато часу і грошей на купівлю канцтоварів та розмаїтих систем зберігання. Щоразу.

Ми не можемо ігнорувати тенденції, бо наші мізки влаштовані так, щоби знаходити закономірності і наділяти їх сенсом. Люди — це істоти, які у всьому шукають зміст. І, добре це чи погано, тут мій мозок вдало налаштований. Упродовж багатьох років я тренувалася це робити, і тепер саме цим заробляю собі на життя.

Я спостерігаю за людською поведінкою очима дослідниці, отож можу ідентифікувати і назвати найтонші зв’язки, взаємини і закономірності, які допомагають нам осмислити думки, поведінку і почуття.

Я люблю те, що роблю. Полювання на закономірності — це чудова робота, й упродовж усієї моєї кар’єри спроби не бачити очевидного були обмежені лише моїм особистим життям і тими принизливими слабкостями, які я люблю заперечувати. Усе змінилося в листопаді 2006 року, коли дослідження, викладене на цих сторінках, мене приголомшило. Уперше у своїй професійній кар’єрі я відчайдушно не хотіла бачити результатів власного дослідження.

Раніше я вивчала такі складні емоції, як сором, страх і вразливість. Я написала наукове дослідження про сором, розробила програму опірності до нього для фахівців у галузі психічного здоров’я і спеціалістів із лікування залежностей та написала про опірність до сорому книжку під назвою «Я думала, це все лише через мене» (I Thought It Was Just Me).