Вийди за межі

cover.png

t1.jpg 

t2.jpg 

t3.jpg 

 

 

30854.png 

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

2016

 

ISBN 978-617-12-0686-1 (epub)

 

Жодну з частин цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва

 

Електронна версія зроблена за виданням:

 

 

 

Перекладено за виданням:

Waldschmidt D. Edgy Conversations: How Ordinary People Can Achieve Outrageous Success / Dan Waldschmidt. — USA : Next Century Publishing, 2014. — 179 p.

 

Переклад з англійської Карини Меньшикової

 

Обкладинка та ілюстрації Justin Gammon

 

 

Вальдшмідт Д.

В16 Вийди за межі. Забудь про успіх — стань видатним! / Ден Вальдшмідт ; пер. з англ. К. Меньшикової. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» , 2016. — 192 с. : іл.

 

ISBN 978-617-12-0480-5 (укр.)

ISBN 978-0-9895331-0-2 (англ.)

 

УДК 159.9

ББК 88

 

© Daniel E. Waldschmidt, 2014

© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2016

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад і художнє оформлення, 2016

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут зазвичай можна знайти відгуки й цитати людей, які стверджують, що прочитали цю книжку і вона їм сподобалась. Але насправді єдина думка, яка має значення, — ваша власна.

 

Так що читайте книжку і складайте про неї власне враження.

 

Пролог. Як це все почалось

r994.jpg 

 

Мені було 25 років, і я хотів померти. Я просто хотів позбутися болю.

 

Того дня я сидів на східцях свого гаража з пістолетом у роті, в гіркому п’яному тумані саморуйнівного відчаю.

 

34072.png 

 

Я мав усе. Але я все це втратив.

 

Усе, чого я будь-коли бажав, — це бути надзвичайним… неймовірним… видатним.

 

Я хотів змінити світ на краще.

 

Не було жодних сумнівів, що я вже й так багато чого досяг.

 

У 22 роки у Вашингтоні я був відомий як «Вундеркінд», генеральний директор компанії, яка швидко росла й розширювалася по східному узбережжю, співпрацювала з усім світом.

 

Я був одружений із чудовою жінкою, мав гарного сина й мешкав у будинку, який був занадто великим для нас трьох.

 

І для тих, хто не бачить глибше, ніж фасад із тисячодоларових костюмів і коротких відповідей, я, здавалося, мав усе на світі.

 

Але всередині мене панував безлад із невпевненості в собі й відчуття провини. До того ж, я втомився.

 

Незважаючи на мою одержимість екстремальними видами спорту і трудоголізм (часто я не приходив додому з роботи по кілька днів), я втратив здатність підкорювати світ.

 

Мій шлюб розбився на мільйон маленьких уламків. Зламався. Розтрощився. Я втратив усе. І я відчував, як ця катастрофа все більше й більше просвердлює мене.

 

Мене не було поруч із дружиною, і моє місце зайняв інший. Якийсь час я був у змозі заплющувати на це очі, ніби це не мало для мене жодного значення.