Куджо

Cover.jpg2.jpg

 

 

3.jpg

 

 

 

Logo_2012_UKR.jpg 

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

2017

 

 

ISBN 978-617-12-3129-0 (epub)

 

Жодну з частин даного видання

не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі

без письмового дозволу видавництва

 

Перекладено за виданням: King S. Cujo : A Novel / Stephen King. — New York : Pocket Books, 2016. — 496 p.

 

Переклад з англійської Софії Берлінець

Обережно! Ненормативна лексика!

Дизайнер обкладинки Олександр Шевченко

 

Електронна версія створена за виданням:

 

Кінг С.

К41 Куджо : роман / Стівен Кінг ; пер. з англ. С. Берлінець. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 352 с.

ISBN 978-617-12-1516-0 (укр.)

ISBN 978-1-5011-4369-4 (англ.)

 

Маленька безвідповідальність жінки, що необачно обрала коханця… Маленька безвідповідальність чоловіка, що вчасно не відремонтував авто… Маленька безвідповідальність господарів, що не зробили щеплення псу… А Куджо, добрий слинявий велетень-сенбернар, граючись, погнався за кроликом і був укушений кажаном. Вірус сказу перетворив гіганта на страшного монстра, який у нестямі вбиватиме всіх, хто опиниться на його шляху. Капканом під палючим сонцем стане поламана машина для Донни Трентон і її маленького сина. Хто переможе у двобої скаженої тварини й матері, що рятуватиме своє дитя від смерті?

УДК 821.111(73)

ББК 84(7Спо)

 

© Stephen King, 1981

© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2016

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад та художнє оформлення, 2016

 

 

На стражданнях людських зналися добре вони,

Старі ті майстри. Розрізняли вони безпомильно,

Як людині болить — хоча обік неї тим часом

Другий хтось їсть при вікні чи блукає смутний…

В. Х. Оден «В музеї образотворчого мистецтва»

 

 

Старий Блю тяжко помирав,

Він кігтями землицю рвав.

Лопатою зі срібла я

Могилу другові копав,

а золотому ланцюгу

Його в могилу опускав

І все казав: «Старий мій Блю,

Мій славний пес, тебе люблю!»

Народна пісня

 

 

Так, тут усе в порядку.

Професор кашології

 

Переклад Максима Стріхи. (Тут і далі прим. ред.)

 

Книжка присвячується моєму братові Девіду, який за руку переводив мене через Вест-Броуд-стрит і навчив робити небесні гаки зі старих вішаків для одягу. Ця штука настільки, чорт забирай, вдалася, що я й досі не можу зупинитися. Я люблю тебе, Девіде.

 

Фантастичне пристосування, потрібне для роботи Великого скляного ліфта (який літає в космос) у книжці Роальда Дала «Чарлі і Великий скляний ліфт».

 

Не так уже й давно в невеличкому містечку Касл-Рок, штат Мейн, одного дня з’явилося чудовисько. Воно вбило офіціантку Альму Фречетт у 1970-му, жінку на ім’я Полін Тутейкер і старшокласницю Шеріл Муді в 1971-му, красуню Керол Данбарґер у 74-му, вчительку Етту Рінґґолд восени 75-го і, нарешті, школярку Мері Кейт Гендрасен на початку зими того ж року.

Це не був ні перевертень, ні вампір, ані зомбі чи ще якась безіменна потвора з зачарованого лісу або снігових рівнин. Це був простий поліцейський на ім’я Френк Додд, що мав психічні розлади на сексуальному ґрунті. Один хороший хлопець, якого звали Джон Сміт, не без допомоги чогось на кшталт магічного обряду зумів розкрити його ім’я; та перш ніж Френка встигли схопити, — так, мабуть, було краще для всіх, — він укоротив собі віку.