Змінити майбутнє

Опис:

Вміння передбачати та спрогнозувати розвиток  країни  у майбутньому – це одна із цінних характеристик в експертному середовищі політологів та аналітиків. І тому  прогнози соціально-політичних перспектив  країни, як правило викликають особливий інтерес не лише у вузького кола експертів, але у звичайних людей, оскільки Україна перебуває на порозі величезних  змін. Наголосимо на тому, що футурологія як науковий напрямок базується на тотальному аналізі, на залученні найновіших досягнень величезної кількості наук як соціально-гуманітарного, так і природничо-математичного циклу.

       В Україні політична та соціальна і політична футурологія ще не особливо розвинена. Однак з’являються блискучі приклади аналізу тенденцій, спостережень та прогнозів розвивають українську школу політологів. В книзі есеїстики політика нової генерації Віктора Андрусів йдеться про декілька варіантів розвитку політичного майбутнього. Громадський активіст та засновник бюро незалежних розслідувань Свідомо» Єгор Соболєв так прокоментував цю книгу: «Браво кожному, хто не чекає майбутнього, а конструює його. Автор тричі заслужив на оплески: за спробу сконструювати майбутнє для цілої країни, за розробку конкретних конструкцій і за їх винахідливість».

      Змінити майбутнє України – саме таке завдання ставить перед собою автор, пропонуючи футурологічну розвідку, в якій змодельована альтернативну реальність. Мовляв, дивіться, як може бути: кризова політична ситуація призводить до появи нового лідера – Президента, якого без вагань можна порівняти із одним із творців «економічного дива», прем’єр-міністром Сінгапуру Лі Куан Ю. Останній за майже тридцять років при владі досягнув того, що якось Маргарет Тетчер зауважила: «Колись Сінгапур вчився у Великобританії, тепер ми вчимося в Сінгапуру». Новий український гарант не хоче керуватися настановами попередників та повторювати їхні помилки. Впроваджуючи інновацію за інновацією, він вирішує низку задавнених українських проблем: ліквідує енергетичну залежність від Росії, успішно долає питання корупції та розробляє схеми погашення зовнішніх боргів, трансформує освітню систему до невпізнання, пропонуючи українцям якісні та ефективні знання. Футурологічні розвідки – це річ переважно невдячна, а часом і небезпечна. Раптом пророкування не справдяться – автора огудять, як навпаки – лише здивовано знизають плечима, зауваживши, що якось вже неактуально. Завжди потрібно пам’ятати, що сенс не в тому, щоб передбачити, а в тому, щоб передбачити і змінити.

     Футурологічні розвідки можуть бути і вдячними. Хоча б тоді, коли знаходиться уважний читач, який готовий робити висновки і змінювати власне життя, а отже, і життя своєї країни. Цим читачем, зрештою, можете стати ви. Якщо, звісно, ви до цього готові. 

016_Andrusiv_maybutne_cover3.jpg

 

Віктор АНДРУСІВ

 

 

ЗМІНИТИ МАЙБУТНЄ

 

 

Logo_NF_bw.tif 

 

Київ 2014

 

 

 

Коли молода країна стоїть на порозі вибору курсу розвитку, важливо мати декілька варіантів, аби обрати з-поміж них найбільш оптимальний. Тож виникає слушне запитання: хто б не хотів зазирнути у майбутнє своєї держави?

Змінити майбутнє України — саме таке завдання ставить перед собою автор, пропонуючи футурологічну розвідку, в якій змодельовано альтернативну реальність. Мовляв, дивіться, як може бути: кризова політична ситуація призводить до появи нового ліде­ра — Президента, якого без вагань можна порівняти із одним із творців «економічного дива», прем’єр-міністром Сінгапуру Лі Куан Ю. Останній за майже тридцять років при владі досягнув того, що якось Маргарет Тетчер зауважила: «Колись Сінгапур вчився у Великобританії, тепер ми вчимося в Сінгапуру». Новий український гарант не хоче керуватися настановами попередників та повторювати їхні помилки. Впроваджуючи інновацію за інновацією, він вирішує низку задавнених українських проблем: ліквідує енергетичну залежність від Росії, успішно долає питання корупції та розробляє схеми погашення зовнішніх боргів, трансформує освітню систему до невпізнання, пропонуючи українцям якісні та ефективні знання.

Футурологічні розвідки — це річ переважно невдячна, а часом і небезпечна. Раптом пророкування не справдяться – автора огудять, як навпаки — лише здивовано знизають плечима, зауваживши, що якось вже неактуально. Завжди потрібно пам’ятати, що сенс не в тому, щоб передбачити, а в тому, щоб передбачити і змінити.

Футурологічні розвідки можуть бути і вдячними. Хоча б тоді, коли знаходиться уважний читач, який готовий робити висновки і змінювати власне життя, а отже, і життя своєї країни. Цим читачем, зрештою, можете стати ви. Якщо, звісно, ви до цього готові.

 

 

Присвячую загиблим героям

небесної сотні Андрію Мовчану

та Устиму Голоднюку

 

Від автора

 

 

Дискусії про майбутнє — надзвичайно рідкісне явище в Україні. Будь-які розмови про те, що чекає на нас у майбутньому, у кращому випадку сповнені песимізму, а в гіршому — взагалі не відбуваються. Майбутнє фактично не присутнє в українському публічному дискур­сі. Воно не цікавить ні політиків, які воліють копирсатися в минулому, ні самих українців, які думають про «хліб насущний».

І тим не менше, саме відсутність картини бажаного майбутнього є джерелом більшості українських проблем. Щодня ухвалюються численні рішення, покликані змінити життя на краще. Однак, як можна сподіватися, що ці рішення будуть мати цінність, коли неві­домо, яке майбутнє вони мають створити? Хаос необдуманих рішень у підсумку призводить до розрухи, яку ми маємо можливість щодня спостерігати навколо себе.

Сьогодні актуальність створення проекту майбутнього постала не тільки перед Україною, а й перед усім світом. Криза, яку називають фінансовою чи економічною, має одним зі своїх безпосередніх наслідків втрату картини майбутнього розвинутої частини світу. В один момент стало зрозуміло, що майбутнє у вигляді «все росте і всього стає багато» має великі шанси не наступити. Відсутність но­вої картини прийдешнього не дозволяє знайти вихід із кризи, тому всі рішення мають тимчасовий характер.

Криза урівнює шанси і відкриває нові можливості для багатьох країн, незалежно від їхнього рівня розвитку. Вона дає шанс стати першим тому, хто зможе запропонувати нову картину майбутнього для всіх і знайти ключі до неї. Історія дає нам унікальний шанс знайти рішення для себе і для світу водночас.

Книга, яку ви тримаєте в своїх руках, є авторською спробою знай­ти таке майбутнє. У ній є відповіді на суто українські проблеми — енергетичну залежність, корупцію, борги тощо, — а також образи еко­номіки майбутнього, які можуть стати цінними для всього світу. Книга написана в жанрі політичних мемуарів.

Користуючись нагодою хочу висловити щиру вдячність людям, які свідомо чи несвідомо зробили внесок в написання книги. Дякую професору Норберту Нойгаузу, який переконав мене шукати нові форми донесення своїх ідей. Дякую своїй дружині — Галині Янченко, за терпіння і підтримку на цьому не простому шляху. Також важливий внесок влучними зауваженнями і коментарями зробили Максим Розумний, Ярополк Тимків, Костянтин Лациба та інші. Нарешті, цей текст не був би таким чудовим без допомоги Анни Липятських.

Читати далі

Відгуки читачів про книгу:

Додати відгук