Поезія (1837 - 1847)

Опис:

Тарас Шевченко є культовим українським поетом. Він автор міфу України та перший співець тем, які сьогодні є класичними. Добірка «Поезії 1837-1847» містить ранні поезії Тараса Шевченка, зокрема такі тексти:     • Причинна      • Думка «Тече вода в синє море...»)     • Думка «Вітре буйний, вітре буйний!..»)      • Думка «Тяжко-важко в світі жити...»)      • Думка «Нащо мені чорні брови...»)      • Тарасова ніч     • На вічну пам’ять Котляревському      • Катерина      • Перебендя      • Тополя      • До Основ’яненка      • Іван Підкова      • «Думи мої, думи мої...»      • Н. Маркевичу     • «Вітер з гаєм розмовляє...»      • Мар’яна-черниця      • Утоплена      • Слепая (Поэма)      • Гамалія      • Тризна     • Розрита могила      • «Чигрине, Чигрине...»      • Сова      • Дівичії ночі      • Сон (Комедія)      • «У неділю не гуляла...»      • «Чого мені тяжко, чого мені нудно...»      • «Заворожи мені, волхве...»      • Гоголю      • «Не завидуй багатому...»      • «Не женися на багатій...»      • Єретик      • Сліпий (Поема)      • Великий льох (Містерія)      • Наймичка      • Кавказ      • І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє      • Холодний Яр      • Давидові псалми          1. «Блаженний муж на лукаву...»         12. «Чи Ти мене, Боже милий...»         43. «Боже, нашими ушима...»         52. «Пребезумний в серці скаже...»         53. «Боже, спаси, суди мене...»         81. «Меж царями-судіями...»         93. «Господь Бог лихих карає...»       132. «Чи є що краще, лучше в світі...»       136. «На ріках круг Вавилона...»       149. «Псалом новий Господеві...»      • Маленькій Мар’яні      • «Минають дні, минають ночі...»      • Три літа      • «Як умру, то поховайте...»      • «За що ми любимо Богдана?..»      • Лілея      • Русалка      • Відьма      • Молитва Иеремии пророка      • [Виправлення байки П. Писаревського «Собака та Злодій»]      • «Нудно мені, тяжко — що маю робити?..»      • На незабудь Штернбергові      • «Не журюсь я, а не спиться...»      • «Вип’єш перву — стрепенешся...» 

Тарас Григорович Шевченко

Поезія 1837-1848

1837

ПРИЧИННА

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

В таку добу під горою,

Біля того гаю,

Що чорніє над водою,

Щось біле блукає.

Може, вийшла русалонька

Матері шукати,

А може, жде козаченька,

Щоб залоскотати.

Не русалонька блукає:

То дівчина ходить,

Й сама не зна (бо причинна),

Що такеє робить.

Так ворожка поробила,

Щоб менше скучала,

Щоб, бач, ходя опівночі,

Спала й виглядала

Козаченька молодого,

Що торік покинув.

Обіщався вернутися, 

Та, мабуть, і згинув!

Не китайкою покрились

Козацькії очі,

Не вимили біле личко

Слізоньки дівочі:

Орел вийняв карі очі

На чужому полі,

Біле тіло вовки з’їли —

Така його доля.

Дарма щоніч дівчинонька

Його виглядає.

Не вернеться чорнобривий

Та й не привітає,

Не розплете довгу косу,

Хустку не зав’яже,

Не на ліжко, в домовину

Сиротою ляже!

Така її доля… О Боже мій милий!

За що ж ти караєш ЇЇ, молоду?

За те, що так щиро вона полюбила

Козацькії очі?… Прости сироту!

Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки,

Одна, як та пташка в далекім краю.

Пошли ж ти їй долю ― вона молоденька,

Бо люде чужії її засміють.

Читати далі
Додати відгук