І мертвим, і живим, і ненародженим

Жанр: Поезія, Художня література

Правовласник: Фоліо

Дата першої публікації: 2015

Опис:

З творчістю Тараса Григоровича Шевченка (1814—1861) пов’язаний початок нової епохи в розвитку української літератури. У своїх глибоко народних творах поет органічно поєднав національне і загальнолюдське, ставши, за словами І. Франка, «велетнем у царстві людської культури».

Анотація

З творчістю Тараса Григоровича Шевченка (1814—1861) пов’язаний початок нової епохи в розвитку української літератури. У своїх глибоко народних творах поет органічно поєднав національне і загальнолюдське, ставши, за словами І. Франка, «велетнем у царстві людської культури».

Тарас Григорович Шевченко

І мертвим, і живим, і ненародженим 

Думка

Нащо мені чорні брови,

Нащо карі очі,

Нащо літа молодії,

Веселі дівочі?

Літа мої молодії

Марно пропадають,

Очі плачуть, чорні брови

Од вітру линяють.

Серце в’яне, нудить світом,

Як пташка без волі.

Нащо ж мені краса моя,

Коли нема долі?

Тяжко мені сиротою

На сім світі жити;

Свої люде — як чужії,

Ні з ким говорити;

Нема кому розпитати,

Чого плачуть очі;

Нема кому розказати,

Чого серце хоче,

Чого серце, як голубка,

День і ніч воркує;

Ніхто його не питає,

Не знає, не чує.

Чужі люде не спитають —

Та й нащо питати?

Нехай плаче сиротина,

Нехай літа тратить!

Плач же, серце, плачте, очі,

Поки не заснули,

Голосніше, жалібніше,

Щоб вітри почули,

Щоб понесли буйнесенькі

За синєє море

Чорнявому зрадливому

На лютеє горе!

Читати далі
Додати відгук