Навколосвітня подорож вітрильником наодинці

Жанр: Мемуари, біографічна література, Пригоди

Правовласник: К.І.С.

Дата першої публікації: 2011

Опис:

Капітан Джошуа Слокам – знакова постать в історії мореплавства. Він перша людина у світі, що обійшла довкола того світу самотужки (1895 — 98). Але цим він не обмежився, і написав подорожні нотатки, які стали класикою жанру, перевидавалися безліч раз впродовж століття, що проминуло, і досі продаються в американських книгарнях. Українською книжка виходить вперше завдяки ініціативі групи перекладачів, яку організував на сайті «Гоголівська академія» Антон Санченко – сучасний український письменник-мариніст («Баркароли», «Нариси бурси» та ін. ). Крім захопливих морських вражень книжка пропонує маловідому колоніальну історію та географію кінця 19 століття.

slocam_cover.jpg

Навколосвітня подорож вітрильником наодинці

Джошуа Слокам

«Проект Джошуа»Передмова перекладача

Великий натураліст Дарвін, побачивши одного разу цей морський пейзаж з палуби корвета «Бігль», записав у своєму щоденнику так: «Будь-кого із мешканців суходолу, хто бачив Мілкі Вей, впродовж тижня мучитимуть нічні кошмари». Насправді, він сміливо міг би додати: «…або моряка».

Джошуа Слокам

Великий моряк Джошуа Слокам завершив свою книгу про навколосвітню подорож на вітрильнику словами: «Жоден король, жодна країна й жодна скарбниця не витратились на плавання «Спрея», а він здійснив усе, що збирався зробити». Насправді, якби справа стосувалася українського перекладу його книжки, він сміливо міг би додати: «… і жодна амбасада».

Перекладач

Напевне, вам теж знайоме це відчуття, коли ви, прочитавши якусь гарну книжку англійською, шкодуєте, що вона ніколи не буде перекладена українською. А безумовно знакова книжка капітана Джошуа Слокама майже не мала шансів на український переклад, раз вже її не переклали одразу по виході друком у 1910 році. Видавництва надають перевагу перекладам сучасних закордонних авторів.

Також важко було сподіватися на увагу до цієї книги якогось поважного перекладача художньої літератури, чий авторитет примусив би видавців таки зацікавитися нею. Бо за художні переклади вже згадані видавці чомусь платять настільки мало, що професійні товмачі давно подалися хто в синхроністи, хто в субтитрувальники, а для благочинних перекладів чужоземної класики мають свої велетенські черги ще не перекладених українською книжок. Жодного ж яхтсмена або моряка, яким геть не треба пояснювати, хто такий Слокам, і яке значення для мореплавства мала його подорож, серед добродіїв-драгоманів не знайшлося.

Але книжка капітана Слокама тим і цікава, що містить у собі поради і на такий випадок. Подумайте, усі обставини були проти її автора, він не був товстосумом з королівських яхт-клубів, не мав жодних засобів до здійснення своєї мети, крім бажання, впевненості й сорокарічного досвіду моряка, проте втер носа усім титулованим яхтсменам світу, маючи лише сорок доларів, виручених за проданий на початку подорожі хронометр.

Ще однією «підказкою Слокама» виявилося те, що варто почати, і якщо справа гарна, люди з радістю допоможуть. Він обійшов довкола світу наодинці, але не один. Важко навіть перелічити всіх тих, хто некорисливо допомагав «Спреєві» у найскрутніших ситуаціях, чи й просто зичив добра на його шляху довкола світу.

Отож, маючи ці «принципи Слокама» на увазі, ми також вирішили не чекати на милість видавців та перекладачів і започаткували «проект Джошуа» – колективний переклад книжки Слокама на сайті «Гоголівська академія». Думалось, буде гарно, якщо проект зацікавить хоча б двох-трьох перекладачів. Неочікувано відгукнулося аж дев’ятеро. Вкажемо їх імена й псевдо так, як вони того побажали, і відповідно до їхнього внеску у переклад:

Антон Санченко

Володимир Чернишенко

Галина Михайловська

Ірина Семигаленко

Василь Чумак

Дмитро Струнін

Захар ван дер Бюйтен

Сергій Мисько

Олесь Бережний

Звичайно, велика кількість перекладачів позначилася на розмаїтті цього тексту і додала роботи редакторові Євгенії Гринь, якій довелося зводити все докупи, і чию працю варто було б порівняти зі Слокамовим проходженням Маґелланової протоки двічі поспіль. В процесі перекладу стало помітно, що на текст впливали навіть вік та настрій перекладача, не кажучи вже про різні перекладацькі підходи. Втім саме таким є і головний герой Слокамової книжки — море. Плинне, і кожної миті вже інакше. Тож ми вирішили не приховувати, а підкреслювати цю особливість перекладу, і лише читачеві судити, наскільки це рішення вдале.

Варто назвати ще одного учасника проекту — художника Іллю Стронґовського, щоб суднова роль цього рейсу сторінками Слокама була заповнена повністю, підписана капітаном і проштемпельована в портовому нагляді. Портовими наглядачами зовсім несподівано для нас, вже на завершальному етапі, визвалися бути видавець Юрій Марченко та видавництво «К.І.С.», які вирішили видати цю книжку, підготовану до електронної публікації, ще й на папері, і подивитися, що з того вийде.

Повністю переклад завершено 27-10-2009, майже через 100 років після першої публікації в американському часописі «Сенчурі Мегезін», і це ще один містичний збіг, пов’язаний з цією книжкою, яких насправді було чимало. Наприклад, порахувавши свої витрати на підготування до «плавання», ми переконалися, що вони близькі до класичної суми «553 долари 62 центи за матеріали і тринадцять місяців своєї праці» за курсом валют на вказану дату. І тепер нам лише залишилося відповісти на таке ж слокамівське питаня: «Чи воно того варте?»

Тож, як казав у подібних випадках капітан Слокам: «Вперед! Море для того і створене, щоб його переплисти.»

З повагою, Антон Санченко

Читати далі
Додати відгук