Летючий капелюх

Жанр: Література для дітей, Художня література, Пригоди

Правовласник: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА

Дата першої публікації: 2006

Опис:

Два братики — Гордійчик та Андрійчик їдуть на літній відпочинок до свого дідуся. Одного дня вони разом з дідусем, песиком Хвостиком та козою Ізабеллою вирушають до річки, але несподівано для себе опиняються на Летючому Капелюсі, тобто на НЛО. Але, на щастя, у хлопчиків є тато — військовий льотчик, мама — інтернет-оператор, і... мобільчик...

илибули два хлопчики, два братики.

Один був дуже великий, йому було сім років,

він ходив до школи і називався Гордійчик.

А другий був просто великий,

йому було п'ять років,

і він ходив у садочок.

Називався він Андрійчик.

Їхній тато був льотчиком і літав на літаку.

Але не на звичайному пасажирському

—ні,

тато Гордійчика й Андрійчика літав

на військовому літаку, а вони такі швидкі,

що ніхто до пуття й не знає, які вони на вигляд. Кажуть, що військові

літаки

— зелені, з гострим носом, але хтозна? Лише придивишся, бува,

до військового літака

—а він уже й полетів. Ось які вони швидкі.

А уявляєте, яким сміливим треба бути, щоб літати на такому літаку?!

А Гордійчикова й Андрійчикова мама працювала на

комп'ютері, та не на простому, а на найрозумнішому;

він знаходився в самому центрі Києва у величезному

будинку з написом «Головний Комп’ютер». Цей

комп’ютер був такий розумний, що міг через інтернет

з’єднати вас навіть з марсіянами.

Хлопчики дуже любили свого тата і свою маму, а ще вони любили

свого дідуся, який жив у селі. Ось тому їм подобалося приїжджати

до дідуся в гості. А в селі добре. По\fерше, там кури ходять не як

у зоопарку, а на волі, просто під ногами. Подруге, там молоко не

з пакета, а з корівки чи навіть з кози.

Ж Ж

Ж

Ж

Читати далі
Додати відгук