З вершин і низин

Описание:

Збірка Івана Франка «З вершин і низин» наповнена і громадянською лірикою, і інтимною лірикою. Вперше вони вийшла 1887 року. Увага до політики не завадила поету побавитись у мистецьку гру. Іван Франко окремо зауважував, що впорядкував тексти не за хронологією їх написання. Головною при доборі текстів була загальна композиція збірки, тобто «артистична суцільність», як писав Іван Франко. Всього в збірці 7 великих розділів. Лірична поезія міститься в розділах «De profundis», «Профілі і маски» та «Сонети» , а от епічні мотиви звучать у розділах «Галицькі образки», «Із жидівських мелодій», «Панські жарти» та «Легенди». Добірка містить такі тексти:     • Гімн       • Гримить! Благодатна пора наступає...       • Гріє сонечко...       • Земле, моя всеплодющая мати...       • Розвивайся, лозо, борзо...       • Не забудь, не забудь...       • Ще щебече у садочку соловій...       • Весно, ох, довго ж на тебе чекати...       • Ой, що то в полі за димове...       • Веснянії пісні...       • Vivere memento!       • Журавлі       • Паде додолу листя з деревини...       • Не винен я тому, що сумно співаю...       • Бувають хвилі - серце мліє...       • До моря сліз, під тиском пересудів...       • Нехай і так, що згину я...       • Тяжко-важко вік свій коротати...       • Мій раю зелений...       • Ночі безмірнії, ночі безсоннії...       • Догорають поліна в печі...       • Не покидай мене, пекучий болю...       • Місяцю-князю...       • На суді       • Semper idemi       • Ідеалісти       • Всюди нівечиться правда...       • Супокій       • Товаришам       • Не люди наші вороги...       • Беркут       • Човен       • Каменярі       • Ідилія       • Поезія       • Пісня і праця       • Чим пісня жива?       • Співакові       • Рідне село       • Моя любов       • Плив гордо яструб в лазуровім морі...       • Тріолет       • Я не лукавила з тобою...       • Я буду жити, бо я хочу жити...       • Корженкові       • N. N. (Виступаєш ти чемно, порядно...)       • N. N. (Будь здорова, моя мила...)       • Олі       • Гриць Турчин       • Був у нас мужик колись...       • Послухай, сину, що премудрість каже...       • Хлібороб       • Ужас на Русі       • Сонети — се раби. У форми пута...       • Чого ти, хлопе, вбравсь у стрій лицарський...       • Котляревський       • Вам страшно тої огняної хвилі...       • Як те залізо з силою дивною...       • Сікстинська Мадонна       • Пісня будущини       • Колись в сонетах Данте і Петрарка...       • Се дім плачу, і смутку, і зітхання       • Сижду в тюрмі, мов в засідці стрілець...       • Колись в однім шановнім руськім домі...       • У сні мені явились дві богині...       • Сидів пустинник біля свого скиту       • Багно гнилеє між країв Європи...       • Тюрмо народів, обручем сталеним...       • В шинку       • Максим Цюник       • Галаган  

Iван Якович Франко

З вершин і низин

 

 

PROFUNDIS

 

ГІМН

Замість пролога

 

 Вічний революцйонер —

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю, —

Він живе, він ще не вмер.

Ні попівськiї тортури,

Ні тюремні царські мури,

Ані війська муштровані,

Ні гармати лаштовані,

Ні шпіонське ремесло

В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе!

Хоч від тисяч літ родився,

Та аж вчора розповився

І о власній силі йде.

І простується, міцніє,

І спішить туди, де дніє;

Словом сильним, мов трубою,

Міліони зве з собою, —

Міліони радо йдуть,

Бо се голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь:

По курних хатах мужицьких,

По верстатах ремісницьких,

По місцях недолі й сліз.

І де тільки він роздасться,

Щезнуть сльози, сум нещастя,

Сила родиться й завзяття

Не ридать, а добувати,

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.

Вічний революцйонер —

Дух, наука, думка, воля —

Не уступить пітьмі поля,

Не дасть спутатись тепер.

Розвалилась зла руїна,

Покотилася лавина,

І де в світі тая сила,

Щоб в бігу її спинила,

Щоб згасила, мов огень,

Розвидняющийся день?

 

1880

 

Читать далее
Добавить отзыв