Марко Вовчок
ДВА СИНИ
М. О. Максимовичу
I
Чоловiк умер, двоє дiток менi покинув, два сини. Треба менi заробляти, треба своїх дiток годувати. Не справлюсь сама. Те продала, те продала — усе попродала. Важко нам, убогим, своє добро збувати, що воно в нас кров’ю обкипiло!
Збула... Клопочуся, бiдкаюся — з ночi до ночi. Нiколи раразд i дiточками втiшатись...
А дiтки ростуть, уже й в’ються коло мене i щебечуть — мої соловейки.
Читать далее
