Одна справа

Описание:

Вам потрібно менше. Вам потрібно менше відволікатися, витрачати менше часу на другорядні речі, марнувати менше життєвих сил на неефективну роботу, давати менше невиконуваних обіцянок і брати на себе менше непідйомних зобов’язань. Водночас ви прагнете більшого. Більшої продуктивності, більших доходів і більшого задоволення від життя. Зараз вам здається, що цього неможливо досягти. Рецепт вашого успіху на диво простий — варто лише визначити ОДНУ справу, ВАШУ справу, саме вона зробить вас щасливим у всіх сферах життя — робочій, особистій, сімейній і духовній.

095_Keller-Gary_Papasan-Jay_Odna-sprava_1000.jpg

За двома зайцями поженешся — жодного не впіймаєш.

Народне прислів’я

1. Одна справа

Станьте подібними до поштової марки — приклейтеся до чогось і міцно тримайтеся, доки не досягнете мети.

Джош Біллінґс

Сьомого червня 1991 року Земля на 112 хвилин зійшла з орбіти. Не буквально, проте відчуття було саме таке.

Я дивився хітову комедію «Міські піжони» — кінотеатр фактично трусило від реготу глядачів. Цей фільм вважають одним із найсмішніших в історії, та є в ньому й частка здорового глузду, і неочікувано мудрі думки. Я добре пам’ятаю один епізод. У ньому суворий ковбой Керлі (його грає літній Джек Паланс) і міський піжон Мітч (Біллі Кристал) їдуть шукати загублену череду. Протягом усього фільму вони не могли знайти спільної мови, і під час цих пошуків у них нарешті зав’язується розмова про життя. Раптово Керлі натягує поводи, зупиняє коня й розвертається в сідлі обличчям до Мітча.

Керлі. Знаєш, у чому таємниця життя?

Мітч. Ні. У чому?

Керлі (піднімає палець). У цьому.

Мітч. У пальці?

Керлі. В одній справі. Тільки одній справі. Займаєшся лише нею — а все решта до дідька лисого.

Мітч. Чудово, але що то за «одна справа»?

Керлі. А ось це треба визначити самому.

Вустами вигаданого персонажа розкрито таємницю успіху. Знали це сценаристи, а чи просто випадково сформулювали влучну фразу — у будь-якому разі, вони написали цілковиту правду. Одна справа — найкращий зі способів отримати бажане.

Насправді минуло багато часу, поки я зрозумів це. Колись я був успішним, проте шукати зв’язок між результатами й підходом до роботи почав лише тоді, коли вперся лобом у стіну. Ми менше ніж за десять років створили успішну компанію, вона впевнено виходила на національний і міжнаціональний рівні. І раптом у системі щось зламалося. Я наполегливо й старанно працював, але моє життя перетворювалося на суцільний хаос. Здавалося, що все довкола просто розсипається.

Нічого не виходило.

Від чогось треба відмовитися

Коли зашморг почав затягуватися, я кинувся по допомогу й опинився в коуча. Я пояснив йому ситуацію і розповів, як у минулому вирішував професійні й особисті проблеми. Ми переглянули мої цілі, обговорили, чого я хочу від життя як такого. Я розповів йому геть усе — і він пішов шукати відповідей. Ґрунтовнішого дослідження годі було й чекати — коли ми знову зустрілися, на стіні висіла велика таблиця. По суті, там була повністю розписана робота моєї компанії.

Розмова почалася з простого запитання: «Ти знаєш, що тобі треба робити, аби все стало на правильні рейки?». Я гадки не мав.

Він сказав, що мені треба зробити лише одне. Він визначив 14 посад, на які треба було взяти нових людей. Коуч вважав: якщо на цих ключових посадах працюватимуть правильні люди — моя компанія, робота, моє життя зміняться докорінно. Я був шокований. Я сказав йому: мені здавалося, що знадобиться більше зусиль.

Він відповів: «Ні. Ісусу потрібно було 12 людей, тобі — 14».

Це був момент істини. Я ніколи не замислювався над тим, який потужний вплив може справити одна дрібниця. Стало очевидним: я був недостатньо зосередженим, хоча вважав якраз навпаки. Звісно! Знайти 14 нових працівників — ось що найважливіше. Тож після цієї зустрічі я прийняв надважливе рішення: я звільнився.

Я покинув посаду гендиректора й повністю зосередився на пошуках цих 14-ти людей.

Цього разу Земля справді зійшла з орбіти. За три роки в нас почалося стабільне зростання, і протягом майже десяти років ми щороку приростали в середньому на 40 %. З регіонального гравця ми перетворилися на міжнародного. До нас прийшов неймовірний успіх, і ми ніколи не озиралися.

А тим часом відбувалося ще дещо. Знову спливло правило однієї справи.

Коли я знайшов своїх 14-х, почав окрему роботу з кожним нашим топ-менеджером — консультував з питань кар’єри й бізнесу. За звичкою в кінці кожної зустрічі я давав їм список справ, а вони обіцяли розібратися з ними до наступного разу. На жаль, найчастіше працівники намагалися зробити якомога більше й не завжди обирали найважливіше. Результати гіршали. Люди розчаровувалися. Я намагався допомогти їм і почав скорочувати списки. Якщо можете, зробіть цього тижня три справи... Якщо можете, зробіть тільки дві...

Зрештою я дійшов до краю й скоротив завдання настільки, наскільки це було можливо. Я став питати в людей: «Якщо тобі доведеться обрати одну справу для роботи, але таку, щоб порівняно з нею інші були легкими й неважливими, — що це буде?». І тоді сталося неймовірне.

Результати злетіли до небес.

Після цього я замислився про свої колишні успіхи й невдачі та виявив цікавий зв’язок. Коли я зосереджував увагу на чомусь одному — досягав значних результатів. Щойно відволікався на щось інше — це одразу давалося взнаки.

І все стало зрозуміло.

Звузити поле

Усі ми маємо однакову кількість годин на добу — то чому ж одні люди отримують набагато більше за інших? Як вони примудряються робити більше, досягати більшого, заробляти більше, мати більше? Якщо успіх прямо залежний від кількості приділеного часу, чому одні стають набагато успішнішими за інших? Ось відповідь: вони зосереджуються на головному. Вони звужують поле.

Читать далее
Добавить отзыв