Данило Галицький

Жанр: История Украины

Правообладатель: Фоліо

Дата первой публикации: 2018

Описание:

Данило Романович Галицький — один з тих яскравих історичних діячів, яким багате раннє Середньовіччя. Він жив у бурхливу, жорстоку епоху усобиць та монголо-татарських набігів і увійшов в історію як збирач давньоруських земель, правитель Галицько-Волинського кня­зівства, великий реформатор, далекоглядний політик та хитромудрий дипломат. Данило Галицький був першим в історії українського народу легітимним, тобто визнаним в Європі, королем. До того ж він першим серед російських князів спробував покінчити із залежністю свого князівства від монголо-татарських завойовників. Та найбільша заслуга Галицького полягає в тому, що він був патріотом своєї землі. Від­родження інтересу до історії української державності зробило постать князя Данила Романовича цікавою і для наших сучасників.

Cover
Марія Згурська, Юлія Бєлочкіна

Данило Галицький

Передмова

Данило Романович Галицький — один з тих яскравих та суперечливих історичних діячів, на які багате раннє Середньовіччя. Варто зазначити, що хоча дослідники радянського періоду і віддавали Галицькому належне як захиснику руських земель від польсько-литовської інтервенції, проте створену ним Галицько-Волинську державу вони не розглядали як спадкоємицю Києва.

Відродження інтересу до історії української державності зробило постать князя Данила Романовича цікавою для істориків, і це, поза сумнівом, є позитивним моментом. Проте не можна не визнати, що, використовуючи особистість Галицького в пропагандистських цілях, його біографію частенько «шліфують», щоб надати князю рис «справжнього героя». І цей новий «канонічний» образ має мало спільного з реальною людиною, яка жила в бурхливу, жорстоку епоху усобиць та монголо-татарських набігів. Данило Галицький прожив довге, багате подіями життя. Можливо, багато його вчинків не можна схвалити з позиції сьогоднішньої моралі, але в сучасних дослідників життєпису Галицького немає ніякого права замовчувати чи перекручувати факти його непересічної біографії.

Історія українського народу знає лише двох легітимних королів — Данила Галицького та його внука Юрія Львовича (Юрія І). Існує дуже цікава легенда, підкреслюємо — легенда, про те, що папа Інокентій ІІІ прислав гінця до батька Данила, Романа Мстиславича, князя галицького і волинського, з пропозицією зробити його «королем Руським» — звісно, з умовою прийняття католицької віри. На що князь нібито відповів папським послам: «Доки маю меч, не буду купувати володінь іншою ціною, тільки кров’ю, як батьки та діди наші примножували Руську землю!» Проте документи про цю подію однозначно достовірними не визнаються.

Безумовно, коронація Данила Романовича є знаковим епізодом в історії української державності, але розглядати її як свідчення переходу від середньовічної усобиці до централізованої держави і консолідації її під рукою новоспеченого монарха було б перебільшенням. І все ж Данило Галицький, безперечно, був продовжувачем справи свого великого батька і прагнув об’єднати руські землі. В історію він увійшов як великий завойовник і реформатор, а також як далекоглядний політик та хитромудрий дипломат. Та найбільша заслуга Галицького в тому, що він був патріотом своєї держави і всі свої дії спрямовував на поліпшення її добробуту та обороноздатності. Втім, сьогодні багато істориків вважають це твердження спірним, тому нехай на запитання про роль Данила Романовича Галицького в українській історії дасть відповідь життєпис цієї неабиякої особистості.

Читать далее
Добавить отзыв