Понаїхали

Жанр: Современная украинская литература, Художественная литература

Правообладатель: Нора-Друк

Дата первой публикации: 2015

Описание:

Поки нашого цвіту по всьому світу – Неньку заполонили мігранти. Сергій Ткачук бореться з нелегалами вдома, а тим часом його батьки працюють на заробітках за кордоном. Батько припускається помилки за помилкою, розвалюючи сім’ю. Мати намагається на відстані зберегти свою родину. «Понаїхали» відстежує долі чотирьох Ткачуків: Юрія, Ольги та двох їхніх таких різних синів – Сергія й Володі. Невелика за обсягом книга охоплює понад десятиліття. Дія відбувається у вигаданому місті Білий Сад, а також у країнах, де доводиться працювати Ткачукам. «Понаїхали» є першою частиною розпочатої Артемом Чапаєм трилогії про Білий Сад.


Артем Чапай

Артем Чапай

ПОНАЇХАЛИ

Роман

ISBN 978-966-8659-61-4 © Нора-Друк, 2015.


Дякую всiм, хто дiлився iсторiями та думками. Особливо тим, хто роками розповiдав про себе та знайомих. Кiлька з таких найближчих друзiв, як у нас заведено, з часом стали менi й дружинi кумами. Двом iз кумiв спасибi також за конструктивну критику чернеток цiєї книжки.

Особлива подяка Оксанi Пронюк, яка прислала у подарунок свою книжку про особистий досвiд i про спiльноту наших заробiтчан у Болоньї «Пiд арками». Звiдти взято, зокрема, вiрш Марiї Бiлик «Епiграма на листи вiд чоловiка».

Дякую Iрi Кожевнiковiй за критику самосприйняття заробiтчанок, а особливо – за її спроби допомогти окремим жiнкам. Це викликає захоплення. Спасибi за консультацiї щодо побутових деталей та виправлення помилок в iталiйськiй мовi.

Оленi Федюк дякую за її дисертацiю, з якою я мiг звiряти власнi спостереження. Окреме спасибi за поради при написаннi книжки.

Особлива подяка Майї Кавзар, Нанi Вогрiн, Нiцi Гумiлар, Патрицiї Васкотто, Вено Тауферу, Людвiгу Хартiнгеру, а також тим людям з «Вiленiци», Словенської асоцiацiї письменникiв i Центральноєвропейської iнiцiативи, кого я не знав особисто, але завдяки кому змiг кiлька мiсяцiв працювати «в полi» у

Пiвнiчнiй Iталiї.

Дякую Максиму Буткевичу з «Без кордонiв». Олегу Шеленку. Наталiї Гуржiй та Карiмi Мохаммад з «Рокади». Без їхнього впливу на мене, без їхнiх контактiв i допомоги цiй книжцi бракувало б симетрiї. Й тут iще раз слiд подякувати власне людям, якi дiлилися своїм досвiдом та iсторiями. Надто конкретнi факти та, звiсно, iмена у книжцi змiнено.

Окреме спасибi Баррi та Глорiї Бакстерам з Нового Орлеана. Ельвiну з Тегусiгальпи, чийого прiзвища я нiколи не знав. За дружбу. За останню сигарету з пачки. За те, що я не почувався самотнiм.

Ця книжка написана не на основi однiєї чи кiлькох iсторiй. Це синтез, тож персонажiв, подiї та деталi слiд сприймати як вигаданi. Мушу додати цей дисклеймер, щоб родичi та знайомi не почали масово впiзнавати однi одних.

Дякую всiм, хто допомiг. Дякую тим, кого я не назвав, але кому теж зобов'язаний.


Читать далее
Добавить отзыв